Школа пишається славною історією.

ХІХ – ХХ століття

Перша документальна згадка про заснування школи – 1862 рік. Це було однокласне народне училище. Спочатку тут навчалося 23 учні. Малинське училище вважалося одним із кращих у Київській губернії. У 1895 р. при школі була відкрита майстерня.

На початку ХХ ст. школу відвідувало до 150 учнів. Виникла потреба в добудові навчального закладу. І нове приміщення з’явилося завдяки  клопотанню і допомозі Катерини Семенівни Миклухи, матері всесвітньо відомого вченого і мандрівника Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая.

Із 1899 по 1913 роки  посаду вчителя-завідуючого однокласним, а з 1902 року двокласним Малинським училищем обіймав Трохим Якович Яремчук. Після завершення навчання в Миколаївському інституті він повернувся в рідну школу і з 1915 р. по 1925 р. працював викладачем історії, географії та співів. У 1951 році Трохиму Яковичу присвоєно звання Заслуженого вчителя  Української РСР і нагороджено орденом Леніна.

Із 1915 року наша школа стала початковою з чотирирічним терміном навчання. У ній уже вивчалась українська мова й історія України. У 1920 р. школа була реорганізована в семирічну трудову. Директором її став Шулькевич Борис Львович. У 30-ті роки  заклад значно розширився, збільшилася кількість учнів (400-500 чоловік). Навчання велося у дві зміни. У 30-ті роки директорами школи були: Головієнко Л.І.,  Бабак Михайло Семенович, Шевченко Андрій Лук’янович. При школі була організована тваринницька ферма.

1941-1944 роки – це єдиний період в історії навчального закладу, коли він не працював. Учителі та випускники школи влилися в ряди захисників Вітчизни від німецьких загарбників. Після визволення міста педагогічному колективу, учням, батькам довелося багато потрудитися, щоб відремонтувати школу. Адже німці перетворили її в стайню для коней, зруйнували всі стінні перегородки.

Першого вересня 1944 року школа знову відчинила двері для учнів, які сіли за саморобні столи й лави. Першим директором у повоєнний час був Бабак Михайло Семенович. У 1947 році керівником закладу був призначений Рейдман Григорій Давидович. Повністю були завершені ремонтні роботи.

Першого травня 1948 року школа вийшла на демонстрацію з власним духовим оркестром, першим у районі. У 1950 році вчителька початкових класів Бабак Феонія Карпівна нагороджена орденом Леніна.

У 1955 році семирічну школу №3 реорганізовано в середню загальноосвітню трудову школу з 10-річним терміном навчання. Першим директором середньої школи №3 стала Фещенко Антоніна Адамівна.

У 1958 році  добудовуються два корпуси на 10 класних кімнат, спортзал.

У 60-і роки  вводиться виробниче навчання. Школа готує механізаторів на базі ЛМС, токарів і верстатників з обробки дерева – на меблевій фабриці. Діє виробнича бригада. Добудовуються два корпуси.

У 1977 році вводиться безкоштовне користування підручниками.

1978 рік – директором СШ №3 призначено Філик Надію Василівну.

1982 рік – уперше в історії школи відзначався ювілей – 120-річчя з часу заснування.

Із 1986 по 1989 роки навчальний заклад очолює Тимошенко Василь Іванович.  У 1986 році побудовано двоповерхове приміщення школи, відкрито їдальню. Починається систематична пошукова робота по вивченню і збору матеріалів з історії школи.

У 1987 році відкрито музей історії школи. Першим керівником призначено  Філик Надію Василівну.

Із  01.09.1989р. по 01.09.2008р.  музей історії школи очолювала Сапожнікова Людмила Іванівна.

У 1988 році введено в дію нове двоповерхове приміщення школи з 10-ма класними кімнатами.

Із 1989р. по грудень 1997р.  – директор школи Михайловська Наталія Федорівна.

У 1992 році  в школі з’являються перші комп’ютери, створюється кабінет інформатики, організовується драматичний гурток, працює  літературна студія.

У квітні 1998 році навчальний заклад очолює Мельошин Олег Миколайович.