Уроки трудового навчання в школі кожен із нас згадує по-різному. Одні їх любили, інші – не дуже. Але в кожній школі вони відбувалися майже однаково: хлопці вирізали вироби з деревини, металу чи фанери, а дівчата щось постійно шили чи вишивали. У Малинській ЗОШ №3, плануючи освітній процес, учитель Бех Леонід Іванович самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти. Зважаючи на обрані для виготовлення об’єкти, визначає та планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з оброблення матеріалу. Далі – більше: знання, здобуті на уроках трудового навчання, можуть вплинути навіть на професійний вибір учня. Адже безробітних юристів й економістів у нашій державі вже забагато, натомість як робітничі спеціальності – в дефіциті. Тому вся робота вчителя направлена не на відпрацювання окремих технологічних операцій, а на виготовлення виробу (проєкту). По закінченню роботи учень має змогу користуватися виробом або продати його, або комусь подарувати. Виріб повинен бути практичним, естетично оформленим та функціональним. Не можна сказати, що все вдається, адже в майстерні величезний дефіцит інструментів та матеріалів, але перші результати є. Учні п’ятих класів виготовили кухонну дощечку та підставку під гаряче, а шестикласники – головоломку з дроту, брелок для ключів та серветницю. Учні сьомих класів працювали над складним проєктом органайзера. Восьмикласники виготовили пристосування для випилювання лобзиком «ластячий хвіст» та підсвічники. Над підставкою для гаджетів працювали учні дев’ятих класів. Дівчатка теж брали активну участь у начальному процесі: виготовили гольниці, а в планах м’які іграшки. Почав роботу гурток випилювання лобзиком, який організував Леонід Іванович і проводить на громадських засадах. Попереду багато проєктів, які будуть цікаві учням. На фото роботи учнів 5-9 класів.
1958-2020 р
